Разделы сайта
Етіологія
Периферичні поразки лицьового нерва має різну етіологію. Первинні його поразки виключно інфекційної природи (поліомієліт, кліщовий енцефаліт) зустрічаються рідко. Найчастіше ураження лицьового нерва обумовлені вторинним залученням його в процес внаслідок розвитку патологічних змін у суміжних утвореннях - на оболонках головного мозку, * в області мостомозжечкового кута при менінгітах та арахноідітів різної етіології, в каналі скроневої кістки - при отитах, артритах, безпосередньо в місці виходу з шілососцевідного отвори - при лімфаденіту, рідше на рівні периферичних гілок-при захворюваннях привушної залози (паротити). Простудний фактор, як і різні респіраторні захворювання, є не тільки провокуючим моментом, але й безпосередньою причиною місцевих порушень в зоні проходження лицьового нерва, наприклад набряку, що веде до його здавлення. Окрему групу становлять травматичні ураження лицьового нерва під час операції ло приводу запалення середнього вуха, при переломі скроневої кістки, травму в області обличчя у новонароджених при накладенні щипців. У дітей у віці до 1 року поразку лицьового нерва часто обумовлено отогенних процесом.
Існує відома залежність між етіологією і локалізацією ураження лицьового нерва. Так, при поліомієліті і кліщовий енцефаліт уражається ядро лицьового нерва, при ураженні лицьового нерва, викликаному іншими причинами, процес звичайно розвивається нижче рівня ядра.